Codein напиток Lean (лин) Карасук

Бро, сегодня ваще кайфанул, чувак! Как я закладки кодеина отхватил и на лошади по городу скакал, это просто шок! Не поверишь, как я отгон оттопырился и раскрутился на полную катушку - просто феерическое событие, о котором я тебе сейчас все расскажу.

Вообще, дело было вот как. Проснулся я утром, как обычно, соня, в три часа дня. Этот месяц у меня все фланирование - пропускаю и все, все пары в универе. Но сегодня было особенное дело. Мой братан, знаешь такого - Артем, позвонил мне и сказал: "Купил бензолка кодеина, намутим сегодня что-нибудь изи". Ну я, конечно, оттопырился и сразу согласился.

Встретились мы с Артемом в подъезде, а там уже стоял его криповый друг, Димон, который выглядел весьма наркоманным. Он нам сказал, что у него есть закладки - самый кайф. Быстренько мы сорвались с места и поехали к нему домой.

Димон достал отгон, я присел на диван, чтобы поудобнее было. Он начал намазывать на фольгу. Пока наш наркоман готовил шедевры, я рассматривал его комнату. Там стояли разные наркотические штучки, от которых меня просто подташнивало. Но мне было все равно, у меня болело горло, и я ждал своего момента вмазывания.

Лэйн, вот смотри, - прервал мои мысли Димон. - Я покупал кодеин у своего связного, так что это 100% качество. Втыкай, только поосторожнее.

Мы принялись вмазываться, каждый в своем ритме. Каждый раз, когда дым входил в легкие, я чувствовал себя все изи и изи. Чувство эйфории постепенно наполняло меня, и я начал фланировать по комнате наркомана.

"Смешно смотреть на нас, двух задротов, кайфующих в этом криповом доме. Но ведь никто из нас не хочет быть обычным, правда? Мы идем своим путем - дорогой закадычных наркоманов, которых все вокруг не понимают. И нам все равно, потому что мы счастливы и свободны в своей зависимости."

Через час нашего фланирования, Артем предложил намокнуть вместе на лошади. Ну, я взял лошадь за вожжи и мы отправились в путь. Хо-хо, братаны, это был абсолютный кайф! Я чувствовал себя как на вершине мира, свободным и счастливым. Лошадь быстро бежала, я просто не мог на нее наскочить. Честно, не помню, как мы попали в городской парк, но это было просто феерически!

В парке все было такое изи и красивое. Прохожие нас не особо замечали, они просто не понимали, что на самом деле здесь происходит. А мы, два наркомана на лошади, просто покоряли этот мир своим кайфом.

Часа через два наше бешеное скакание по городу закончилось. Я вернул лошадь владельцу и мы с Артемом вернулись к Димону. Весь этот шок оставил свои следы на нашей психике, но мы были счастливы до кончиков пальцев.

Так что, братан, если ты решаешь посетить этот мир, помни - все делай отведомо. Наслаждайся, закладки кодеина и фланируй по городу на лошади, но не забывай быть осторожным. Зависимость - это серьезная штука, но если соблюдать меру и уважать свое тело, то ты можешь насладиться свободой и счастьем, которое дарует наркота. И помни, солнышко, что жизнь - это одна большая пьянка, и мы все просто ищем свое счастье в этом безумии.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!